Студентські наукові роботи, які виконуються на кафедрі біомедичної інженерії приймали участь в олімпіадах, конкурсах студентських наукових робіт:
1. Магістерська дисертація студентки О.Л. Макеєнко (гр. БМ-61м) зайняла 1-місце на II-етапі «Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності 163 Біомедична інженерія».
Тема магістерської дисертації О.Л. Макеєнко «Спосіб магнітного керування протипухлинною вакциною» (науковий керівник – професор, д.б.н., Орел Валерій Еммануїлович). Робота присвячена технології магнітного керування протипухлинною вакциною протипухлинної вакцини на основі дендритних клітин з включенням НЧ. Результатом роботи є розробка вакцини на основі дендритних клітин з включенням НЧ, що допоможе підвищити ефективність лікування злоякісних новоутворень в організмі, та мінімізувати побічний шкідливий вплив на організм. Робота впроваджена у науково-дослідну роботу Національного інституту раку МОЗ України в рамках НДР «Розробити біоінженерну технологію магнітної нанотераностики злоякісних новоутворень» (№ шифру ВН.14.01.07.170-16).
Робочий стенд для вимірювання напруги між контактами датчика Холла
Вплив зміни вектору магнітної індукції на просторовий розподіл дендритних клітин у НЧ полі
Результатом роботи є виявлення здатності дендритних клітин у НЧ змінювати просторове положення під дією магнітного поля, що в подальшому надає можливість дистанційного магнітного контролю антипухлинного та антиметастатичного ефекту магнетонановакцини при лікуванні онкологічних хворих.
2. Магістерська дисертація студентки О.С. Скринської (гр. БМ-72мп) вийшла до фіналу II-етапу «Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності 163 Біомедична інженерія».
Тема магістерської дисертації О.С. Скринської «Прилад для відновлення дефектів шкіри після перенесених захворювань» (науковий керівник – доц., к.т.н. Антонова-Рафі Ю.В.). Робота присвячена створень макету приладу вітчизняного електропоратора, для лікування дефектів шкіри. Предметом дослідження є дослідження методу електропорації, що не викликає контактних термічних опіків. Результати впроваджено у діяльність інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, створено та перевірено лабораторний макет електропоратора.
Модель бокової електропорації конічним електродом, 120 В
Розроблений макет приладу з електродами
У роботі змодельовано принцип електропорації на шкірі, що досліджено на простій моделі шкіри з трьох шарів: епідермісу, дерми та гіподерми у програмному середовище Comsol. Також досліджено можливий вплив нагрівання електроду на шкіру людини, щоб виключити ймовірність контактного опіку.