18 вересня 2024 року підступна хвороба забрала у вічність досвідченого, висококваліфікованого і сумлінного лікаря-реаніматолога, мудрого наставника молодих фахівців, надзвичайну Людину, яка мала колосальний досвід, знання, та здійснила подвиг по порятунку сотень тисяч людей – Козяра Василя Васильовича.

Його життєвий шлях – зразок людської гідності, добропорядності, чесності, відданості, служіння людству.

Народився Василь Васильович 22 січня 1947  році в селі Остропіль Старокостянтинівського району Хмельницької області. У 1965 році закінчив середню школу №17 м.Хмельницького зі срібною медаллю. Того ж року вступив до Київського медичного інституту імені О.Богомольця , який закінчив у 1971 році з відзнакою  за фахом «лікувальна справа». У 1973 році був прийнятий до очної аспірантури з анестезіології та реаніматології на базі клініки серцевої хірургії Київського НДІ туберкульозу та грудної хірургії. Після завершення аспірантури був прийнятий на посаду старшого наукового співробітника цієї клініки. З цього часу почалося понад 40-річне служіння благородній справі спасіння людства. В Інституті серцева-судинної хірургії імені М.Амосова Василь Васильович пройшов шлях від наукового співробітника відділення анестезології до завідувача цього ж відділення. Він був висококваліфікованим лікарем-анестезіологом – реаніматологом, на рахунку якого тисячі врятованих життів. Після захисту дисертації, присвяченої вибору раціональних методик знеболення при протезуванні мітрального клапана, Василь Васильович отримав науковий ступінь кандидата медичних наук. Він є автором 68 друкованих наукових праць, зробив 54 раціоналізаторські пропозиції , отримав 2 авторські свідоцтва, 1 патент України на промисловий зразок, є співавтором 3-х монографій, підручників з анестезіології та реанімації.

З 2009 року  по теперішній час Василь Васильович – доцент факультету  біомедичної інженерії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Сікорського». Під його мудрим і виваженим керівництвом Україна отримала сотні висококваліфікованих фахівців, які дбають про технічний супровід медичної галузі, створено десятки технічних розробок,  у 2022  захищено дисертацію на науковий ступінь «Доктор філософії» Він був зразковим педагогом вищого, істинно професорського рівня. А це означає, що він був справжнім ученим, перебував у постійному науково-творчому пошуку, і ця його лицарська відданість науці передавалася студентству. Його культ науки, знання, цікавості виховував у студентів повагу до своєї майбутньої професії – під його впливом вони починали розуміти її високий смисл.

Він був інтелігентом у всьому – в житті, в роботі, в стосунках з оточуючими. Був елегантним з жінками, довірливим і порядним з колегами. А на дружніх застіллях – душею товариства. Він був доброзичливою, товариською, чуйною, світлою людиною, поряд з якою було дуже добре жити й працювати.

М’яка іронія, добрий гумор і доброзичливість, бажання та вміння допомогти і підтримати у будь-якій ситуації, оптимізм і життєлюбність, природна інтелігентність і щира, трохи сором’язлива, усмішка… Таким назавжди залишиться Василь Васильович у наших серцях.